Слово походить від турецького «quzzaq», що означає авантюрист або вільна людина. Навколо цих сильних воїнів, які вміють їздити верхи, як найкращі, панує романтика. Вони жили досить ізольовано в південному степовому районі Східної Європи, України та азіатської частини Росії. Через своє життя в середині нікуди вони розвинули власну культуру та традиції, які виражалися в певному способі життя, власних піснях, одязі тощо.
За назвами місця проживання існували донські козаки (р. Дон), уральські козаки (р. Урал), сибірські козаки, астраханські козаки та ще близько десяти громад. Жили в станицях (козацьких селах). Це був справжній чоловічий світ.
Жінкам навіть не дозволяли заходити в деякі козацькі укріплення. Жінки активно займалися землеробством, скотарством і рибальством, адже все-таки їсти треба було їсти. У багатьох регіонах, де проживали релігійні козаки, не їли молока, масла та яєць, а іноді навіть риби. На відміну від багатьох бідних і бідних росіян, ви ніколи не побачите козака з брудним мундиром або з брудними руками. Їхня чистота вражала.
Велику чистоту козаки дотримували і в меблях, і в кухні. Їхня гостинність була і залишається великою, але це стосується всієї Росії та України, як могли відчути відвідувачі цих країн.
Козаки завжди були вірними царю. Беззастережна вірність православній церкві є поширенням козацької влади на царя. Козаки були глибоко релігійними. Чимало церков у козацьких краях було присвячено святим воїнам Георгію та Олександру Невським. Більшість козаків сповідувала православну віру, але згодом до козацьких підрозділів входили також буддисти та мусульмани. Коли в церкві читали Євангеліє, козаки наполовину витягували шаблі з піхов на знак готовності словом і ділом боронити землю і церкву. Крім багатьох народних пісень, козаки, враховуючи своє релігійне походження, співали також багато літургійних гімнів.
музика
Є тисячі козацьких пісень, не всі вони на папері. Під час щоденної праці лунали співи. Темні та холодні вечори були вбиті музикою. Текст часто вигадували, як і мелодію. Традиція відвела пісням місце в культурі: селянські, матроські, любовні, мисливсько-розбійницькі, військові, вечірні та гімни. Серед інструментів, які використовуються й сьогодні, можна згадати ґослі (цитру), домру, балалайку та бандуру (бринькаючі лютні), сопель та дводенсйцівку (флейти), доеду (волинку), серну (гобой), шалейку (кларнет), росйок ( труба) і баян (рос. баян). Диригент козацького хору «Альфени» Аркадій Ганкін — професійний виконавець баяну.
Козацтво і православна церква нероздільні. Народні звичаї козаків тісно переплітаються з церковними обрядами. Народившись козаком, здобудеш славу в потомстві і царство небесне. Зрозуміло, що цей зв’язок із церквою вплинув на музичну культуру козаків. Любов до співу, особливо хорового, властива козакам.
Замолоду козака заохочували співати в хорі. Тому не дивно, що культура хорового співу була високо розвинена і серед простого козацтва. Внаслідок ролі козаків у революції 1917 року козаки були знищені або депортовані. Але козацький дух, традиції і особливо їх музику виявилося не викорінити. Козацькі пісні є одним із найважливіших елементів їх етнічної самосвідомості. Звичайно, є необхідні відмінності в стилі. Пісні донських козаків — це переважно милозвучні хорові пісні. Баси завжди відіграють важливу роль. Виконуючи козацьку пісню, треба чути гарний, глибокий бас.
Найтиповішим у козацькій музиці є так званий «шотландський» звукоряд, що виконується лише на чорних клавішах фортепіано. Там, де слух звик до гармонійного поєднання класичної музичної гами (з восьми нот), ця п’ятитональна система надає мелодії особливого забарвлення. Російська хорова музика популярна у всьому світі завдяки своєму унікальному, красивому звучанню. Багато професійних хорів приїжджають на гастролі до Європи з Росії, Білорусі та України. У самих європейських країнах, а також у нас є багато хорів, які спеціалізуються на візантійсько-літургійній хоровій музиці та козацьких піснях.
Козацький хор «Альфени» під музичним керівництвом Аркадія Ганкіна з ентузіазмом почав робити свій внесок у культуру зерна Альфен-ан-ден-Рейн та околиць.
Козацтво в сучасності
Під час піднесення червоної влади Леніна козаки стали на бік царя, а отже, і білих. Комуністи перемогли, царська родина була вбита, а козацька культура опинилася під сильним обстрілом. За радянських часів кількість козаків зменшилася з приблизно 11 мільйонів до 140 тисяч. Під час перебудови процвітала саме Борис Єльцин реабілітував козацтво в 1992 році. У сучасній Росії козаки отримали простір для реалізації певного ступеня нової незалежності, і вони наполегливо працюють, щоб забезпечити для цього фінансову основу.
 |
| Козаки в сучасному Ростові |
Тепер ще й Альфенські козаки
А тепер, з травня 2007 року, є ще й Альфенські козаки: козацький хор «Альфени». Співзасновником хору був перший голова Бас де Віт, який помер у 2014 році. Тут також чоловічий захід під керівництвом білоруського диригента Аркадія Ганкіна. Зараз хор налічує 36 учасників. Регулярно проводяться вистави та концерти. Репертуар варіюється від візантійсько-літургійної музики до козацьких пісень. Хор співає виключно російською та українською мовами.
Ті, хто зацікавлені в організації чи організації концерту хору, можуть зв’язатися з дирекцією через Контактну форму.
Для цієї статті були використані різні інтернет-джерела.